Храм Святої Анни УГКЦ

У 1932 р. тут душпастерював вікарій кс. Владислав Фіндиш (13.12.1907-21.08.1964) якого Папа Римський Бенедикт XVI проголосив 19.06.2005 р. Блаженним священномучеником Римо-католицької церкви за християнську віру від рук тоталітарної комуністичної системи.

Історична довідка

Колишній парафіальний римо-католицький костел Святої Барбари, збудований коштом парафіян, працівників та власників нафтово-озокеритних копалень в неороманському стилі. Посвячений 04.12.1902 р. В 1930 р. у костелі було здійснено стінні розписи художниками з м. Кракова – професором Антонієм Процайловичем (10.05.1876-13.07.1949) та Мєшком Яблоньскім (1892-1965). Із 20.08.1946 р. до кінця 1963 р. тут знаходився православний храм. Після його закриття – склад солі, магазин меблів, похоронне бюро та міський краєзнавчий музей. Із 14.04.1989 р. знову храм Руської Православної церкви. Із 02.02.1990 р. храм Святої Анни УГКЦ. Із 2012 р. храм Святої Анни також став паломницьким центром. Внесений до реєстру найбільших паломницьких центрів УГКЦ та в перелік найбільших святинь України через значне зібрання мощей та реліквій Святих і Блаженних християнських церков. Тут виставлені для поклоніння вірних мощі святих Вселенської Церкви: апостолів Петра, Павла, Юди Тадея, Филипа, Андрія Первозванного, Якова старшого, Томи; євангелистів Марка та Луки, первомученика Степана, Василія Великого, Григорія Ніського, Августина, Франциска Асизького і трьох францискан, Івана Боско і трьох салезіан, о. Піо та 23 капуцинів, Павла від хреста та 15 пасіоністів, Терези від Дитятка Ісуса, Терези Авільської та 21 кармелітів, Альфонса Ліугорі, Джона Генрі Ньюмена та двох редемтористів, Бенедикта, Томи Аквінського та Альберта Великого, Миколая Мирлікійського, священномученика Йосафата, а також блаженних новомучеників УГКЦ Олімпії Біди та Лаврентії Гарасимів (Згромадження св. Йосифа УГКЦ), Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (Згромадження сестер служебниць НДМ УГКЦ), єпископів Петра Павла (Гойдича) та Василя (Гопка)