Згадки про водопостачання м. Борислава
Згадки про водопостачання м. Борислава зустрічаються за часів панування в Галичині Австро – Угорської імперії, коли почався великий бум по освоєнню нафтових родовищ.Розробка покладів нафти в м. Бориславі розпочата ще в 1825 роках. З цього часу в місті постійно зростала кількість жителів, і відповідно, зростала потреба в питній воді.
Місцеві джерела води вже на той час не задовольняли потреби мешканців, при чому окремі з них постійно забруднювалися нафтовими відходами та викидами побутових нечистот.З 1875 року розпочато лише пошуки і розбудова нових джерел чистої питної води з навколишніх приток річки Тисмениця на гірських схилах південно західної частини міста Борислава.
Локальні джерела розташовувались у лісовій смузі на віддалі 5 – 10 км від центру міста.Вже в 1896 – 1900 рр. за час правління Австро-Угорської імперії на Галичині на притоках Лошань і Раточина на південних схилах міста було збудовано локальні відкриті водозабори: • Штателянди (австрійська назва) потужністю від 1 – 4 тис. м3/добу;• Валька (стара назва – Сверловица) – верхня та нижня зона потужністю від 2 – 6 тис. м3/добу.Вода від гірських потічків сходиться в притоки Лошань і Раточина та через збудовані двокамерні збірники потрапляє в само тічні трубопроводи Ø = 100 -150 мм які прокладені до центральної частини міста.
Подача води з перелічених водозаборів здійснювалась на котельні (народна назва з німецької мови – гейцшпиль) нафтопромислу. В цьому районі експлуатувалась найпотужніша на той час нафтова свердловина „Понерлянка”.На сьогоднішній день з цих водозаборів здійснюється водопостачання на вулиці Модрицька, Гуцульська, Лугова, Буковиця, М. Коцюбинського та прилеглі до них.Подальша розбудова децентралізованих джерел відбулася за часів панування Польщі (1920-1939 рр.). Так, в 1924 році по вулиці Городища, 17 першою водопровідною фірмою “Бельсько-Бяла” збудовано водопровідні очисні споруди на швидких фільтрах потужністю 3 тис.м3/добу та прокладено водопровід Ø = 200 мм по вулиці Панській, Костюшка на свинцевій чеканці (тепер вулиці Т. Шевченка, Карпатська Брама). Вода подавалась з локального водозабору Ріпне.
